Щедра й невичерпно родюча українська
земля подарувала вселюдському сузір"ю генія невгасимого Світоча - Тараса
Шевченка, Тираноборця і Пророка, Речника волі, який поставив на сторожі біля
своїх земляків вогненне слово, а в "Заповіті" дав їм наказ:
"Кайдани порвіте!".
9 березня – день народження
великого поета, людини світлого розуму, чистих помислів і трагічної долі – Т.Г.
Шевченка. 10 березня – це той день, коли людство вшановує пам`ять генія, що
увійшов у безсмертя. Ці дві дати злилися в одну – Шевченківські дні. Протягом
недовгих літ життя Тарас Шевченко засіяв свою ниву словом добра, любові, правди
та волі.
10 березня в
Озернянському Будинку Культури односельчани мали можливість своєю присутністю
вшанувати цю велику людину.
Свято розпочалося з урочистої
частини, яку очолив сільський голова – Б.Я. Наконечний. Він наголосив, що саме
такий герой, як Т. Г. Шевченко, збагатив українську історію своєю величчю, своєю
любов’ю до рідної землі. Право покладання квітів до пам’ятника Т.Г. Шевченку
надали кращим учням школи – Д. Кузьмі та Т. Христинич.
Святковий концерт відкрили своїми
дзвінкими голосами юні таланти – Даринка та Назар Леськів. Про сумну та яскраву
історію життя Тараса Шевченка нам розповіли ведучі – У. Паньків та В. Ваврух.
Як із маленького «ледаща-хлопчика» виріс обдарований художник та поет. Проте,
якими шляхами пройшов цей хлопець, щоб досягти успіху. Сценічний уривок «Тарас
і дяк» виконали Н. Бенедига (Тарасик) та С. Любий (дяк). «Зоре моя вечірняя
зійди над горою» лунає з уст улюбленої солістки Г. Мельничук.
Та серед бурі і грози було у малому
серденьку Тараса місце і для любові. І та любов його перша – то юна Оксанка,
сусідська дівчинка. Вокально-хореографічну композицію «Сонячний
віночок», а також роль Оксанки виконала солістка Т. Артимович. Весело
танцювали з нею учасники зразкового ансамблю танцю «Намисто». Тему кохання
продовжили дуетним танцем «Ніч яка місячна» Д. Кузьма та Т. Христинич, а також
пісню «Лілія» виконав директор Будинку Культури В.М. Яремко. «Сміються й
плачуть солов’ї» – виконала пісню солістка ВІА «Озерняни» О. Рудакевич.
Викуп з неволі – важливий момент у
житті Шевченка. А допоміг йому у цьому провідний художник Сошенко, – сценічний
уривок виконали В. Лемішка (худ. Сошенко) та Д. Кузьма (Шевченко). Проте думки
про Україну не залишають Його, він пише листи до рідних та живе мріями про зустріч
з рідною Кирилівкою. Пісня «За байраком байрак» – виконав В. М. Яремко.
Вокальне тріо дівчат, у складі Л. Скидан, С. Швед та А. Матяш із шкільного
гуртка «Духовна перлинка» виконали пісню «Тече вода в синє море», керівник І.
Христинич.
Саме ці роки життя Шевченка
зробили позитивний внесок в його історію. Тут він стає студентом Академії
мистецтв, тут виходить з друку його перша і найбільш масштабна збірка творів
під назвою «Кобзар». Веселої ноти додали і учасники концерту, виконавши: пісню
«Україночка» – С. Кутна, «Веселкова доля» – ансамбль «Барвінок», «Вишиванко моя
вишиванко» – А. Савка; танець «Зелен-клен» – дівчата старшої групи ансамблю
танцю «Намисто».
Та невдовзі все перекреслила мить,
коли Шевченка заарештовують за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві, що
боролось за знищення самодержавного кріпосницького ладу.
Шевченко пише: «І довелося знову
мені На старість словами ховатись…», адже найбільше гнітила і завдавала
страждань поетові заборона писати й малювати.
Цю сторінку життя продовжили дівчатка
молодшого ансамблю, виконавши пісню «Славний батьку наш, Тарасе» та дів. вок.
ансамбль з піснею «Тарасе, великий кобзарю». Також у виконанні ансамблю танцю
«Намисто» було виконано танець «Квітка-душа».
Та найкращий і найбільший
скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість,
яку в мільйонах людських сердець запалюють його твори. Пісню «На високій дуже
кручі» виконав хлопчачий вок. ансамбль.
Молитву подяки виконала Уляна Паньків,
наголосивши:
…
«Не ділімо
цю землю, не ділімо це небо,
Не ділімо
хатини і сім'ї не ділімо,
Бо ми,
браття, єдині в українському слові,
В
українських коріннях, в українській любові.»
На завершення концерту пролунала
пісня ансамблю «Дзвони Озерної» – «Звучи, рідна мово!», а також славний
Шевченків «ЗАПОВІТ».
Не знаходились осторонь і бібліотекарі Озернянської
сільської бібліотеки. Вони організували для присутніх книжкову виставку:
«Благословенна та земля, що породила такого сина», а також кожен міг ознайомитись
з літературою на теми: «Жіноча доля у творчості Кобзаря», «Любов до
Батьківщини». Крім літератури, глядачі мали можливість переглянути
художні твори письменника. Діти, що особливо зацікавились життям і творчістю
поета, мали змогу взяти участь у літературній вікторині «Живе у пам’яті Тарас».
Ярослава Паньків
зав. бібліотекою №1 с.Озерна
Олександра Туринська
художний керівник Будинку культури с.Озерна
Немає коментарів:
Дописати коментар