13 жовтня у будинку культури села Озерна відзначали триєдине
свято Покрови Пресвятої Богородиці,
козацтва та вшанували Українську
Повстанську Армію.
У бібліотеці з різними групами
читачів було проведено історичну годину про озернянський архів, віднайдений в селі
Озерна Зборівського району. Він пролежав під землею у бідоні більше 50-ти
років. Це були документи українського руху Опору. Ця подія сталась в травні
2004 року, коли 76-річний мешканець села Софрон Кутний, був призначений повстанцями
ще 1950-х роках зберігачем безцінного архіву. Він прийняв рішення розповісти
односельчанам про місце зберігання довірених йому історичних документів. Також
присутні мали можливість переглянути виставку літератури:
«Прийде час – нащадки їх прославлять,
Й полетять пісні як журавлі.
Збережемо браття світлу пам'ять,
Про героїв нашої землі».
Урочисту частину за традицією розпочав сільський голова
Богдан Наконечний. Юні козаки внесенням прапору
України відкрили багатогранне свято.
Продовжили дійство козаки запорозькі (Д. Кузьма, С. Любий).
Вони розповіли історію виникнення
козацтва та подарували своїм правнукам – козакам ХХІ століття заповіді та лист з побажаннями. На те вони у відповідь
отримали подарунок – пісню «Ой на горі та й женці жнуть» від молодшого вокального ансамблю хлопців.
Далі свято переносить усіх глядачів
у роки війни минулого століття, у час коли з попелу руїн та великої людської
волі створюється армія УПА. Мить … І на сцені два повстанці розповідають правду
більшовицького режиму. Роль повстанців виконували В. Лемішка та А. Колодій.
Піввіку мовчала історія, мовчали люди, а коли і називали імена героїв, то
говорили з острахом, пошепки. Нині до
нас повертаються пласти правди, а з ними і імена борців за національну
незалежність, за право на життя, за свободу і віру… Пісні, які на мить
поглинули всіх у ті часи виконували: В.
Почапський «Йшли селом партизани», «Там
десь далеко на Волині», «Маки червоні» –
молодший вокальний ансамбль дівчат. «Серед диких степів»
– М. Штогрин; «Ой у лузі по
долині» – дует М. Штогрин та Х. Мудра; «У темному лісі…» – ВІА «Озерняни»;
«Срібний хрест» – ансамбль сільської
школи «Духовна перлинка»; «Ой ударила
куля…» В. М. Яремко; «Кленова балада» – ВІА «Озерняни».
Та спільне – одне проміння світла
сіяло під час українських визвольних змагань як у ХVІ так і у ХІХ столітті.
Один вогонь надії завжди був поруч – то
Пресвятий Покров-омофор Богородиці.
Осінь. Пора радості та смутку, пора
спокою і тривог. Земля переливається всіма відтінками золота, а над нею – синє,
чисте, бездонне небо. І здається, ніби це знову, вже вкотре прийшла до нас
Прекрасна Діва Марія і розкинула над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб знову, вже вкотре
захистити нас, змусити замислитись над цінностями життя. Щира віра нашого
народу в Божу допомогу, сповнені сліз молитви до Божої Матері – покровительки
всього воїнства українського були почуті десь там у небесах. Почуті і втілені в
життя. І сьогодні ми з вами маємо вільну державу, за яку боролись наші предки.
Та наш святий обов’язок – неухильно дотримуватись їхніх заповідей, берегти
здобуте у важкій боротьбі і стати справжніми патріотами молодої держави
України. Історію свята Покрови Богородиці розповіла усім Уляна Паньків. Пісні на славу Богородиці заспівали: «Коли на
волю проситься сльоза» – Л. Скидан; «Величная» – молодший вокальний ансамбль «Барвінок»; «О, Діво Маріє!»; дівочий
вокальний ансамбль «Дзвони Озерної».
Завершили свято учасники ВІА «Озерняни» піснею «О мамо Маріє!».
Ярослава Паньків,
зав. бібліотекою №1 с.Озерна
Олександра Туринська,
художний керівник будинку культури
с.Озерна
