Година пам'яті "У пам'яті немає сивини"



18 травня в бібліотеці-філія смт. Залізці  було проведено годину памяті «У памяті немає сивини». На цей захід було запрошено учасника Великої Вітчизняної війни Душинського Анатолія Антоновича та дітей війни : Букала Миколу Олексійовича , Черську Ірину Антонівну , Кондрат Іванну  Михайлівну.
Учасники масового заходу привітали шановних гостей хлібом - сіллю. Всі присутні хвилиною мовчання  вшанували пам'ять про полеглих героїв.  Діти розказували вірші, виконували  пісні, дякували односельчанам за щасливе сьогодення. Грицик Оксана Ярославівна розказала присутнім про  односельчан, які брали участь  у бойових діях.
Про свої нелегкі воєнні дороги,  які, ще юному  хлопцеві довелось пройти розповів Анатолій Душинський. Діти війни поділилися своїми спогадами про важкі роки свого дитинства і побажали всім щоб минуле ніколи не повернулось.  
 До даного заходу в бібліотеці було влаштовано тематично-ілюстративні виставки «Вони не вернулися з війни» та « Учасники Великої Вітчизняної війни».
Захід було підготовлено бібліотекарями Залозецької бібліотеки та учнями школи, членами гуртка «Пам’ять» Залозецького будинку дитячої творчості  керівник Оксаною Грицик.  На закінчення всі присутні заспівали «Многая літа».







Наталя Кара,
бібліотекар бібліотеки смт.Залізці

До 69 річниці від Дня Перемоги в Великій Вітчизняній війні



«Тоді, 9 травня 1945 року, коли по радіо об’явили про капітуляцію Німеччини, також був такий ясний сонячний день, цвіли яблуні і бузок, і земля потопала у буянні квітів…» - почав свою розповідь сивочолий ветеран Великої Вітчизняної війни Анатолій Антонович Душинський, до якого у цей святковий день із букетами тюльпанів завітали юні слідопити із Залозецького будинку дитячої творчості із своїм наставникам- керівником гуртка Оксаною Грицик ,та бібліотекарем Залозецької бібліотеки Наталею Карою. Діти привітали ветерана Великої Вітчизняної війни (єдиного на ціле селище) з таким важливим і дорогим для нього святом –Днем Перемоги і разом з його рідними – дочкою Ольгою і невісткою Ларисою заспівали йому «Многая літа».
До 69 річниці від Дня Перемоги в Великій Вітчизняній війні в Залозецькій книгозбірні бібліотекар читального залу Лариса Ковальчук влаштувала книжкову виставку «В пам’ять народу болем врізалась війна», а також було проведено перегляд літератури «Відгомін перемоги в наших серцях» .
 



Наталя Кара,
бібліотекар бібліотеки смт.Залізці

Година пам'яті "Той квітень не забудеться ніколи..."



Горем і болем увійшов  понад 20 років тому в наше життя Чорнобиль, що розділив долю людей на «до» і «після». Безлюдні вулиці Прип’яті, кинуті школи, будинки, дитячі садки, що застигли, колючий дріт зони.
…Весна 1986 року в Україні була первоцвітом садів. Місто спало. Була тепла квітнева ніч, одна із найкращих ночей року, коли листя зеленим туманом проступала на деревах. Спало місто Прип’ять, спала Україна, вся наша країна спала, іще не знаючи про величезне нещастя, яке ступало на нашу землю…
30 квітня у сільській школі с. Озерна була  згадана і вшанована ця трагічна дата. Класний керівник  6-5 класу  Наталя Сович разом із бібліотекарем бібліотеки – філії № 1 с. Озерна Уляною Паньків підготували годину пам’яті  «Той квітень не забудеться ніколи…». Діти читали вірші, розповідали хронологію подій 26 квітня 1986 року. Класний керівник у свою чергу ознайомлювала учнів із наслідками Чорнобильської трагедії. Також у 8-А класі була проведена екологічна година «Біль Чорнобиля з роками не минає», проведена класним керівником Ганною Яворівською, де були представлені відео ролики з ЧАЕС. Хвилиною мовчання  було вшановано пам'ять загиблих і померлих внаслідок аварії…
 Присутні мали можливість переглянути презентацію «Дзвони Чорнобиля», ілюстрований плакат «Чорнобиль не має минулого», та книжкову виставку «Важкий тягар Чорнобильського краю» підготовлену  працівниками бібліотеки-філії  №1с.Озерна.
Проходять роки …Після аварії на Чорнобильській АЕС минув 28-ий рік а біль не вщухає, тривога не полишає людей…Раною злочинно непростимою ятриться Чорнобиль України. Це слово кожен сприймає з острахом та упередженням.
Чорнобиль – це відірваний від України і замордований край Батьківщини. Це зона національної трагедії.


 
Уляна Паньків,
завідувачка бібліотекою-філією №1 с.Озерна

Година-реквієм "Благословенна та земля, що породила такого сина"



Кожного року Україна відзначає пам'ять великого Кобзаря - Т.Г.Шевченка. А цей рік проголошено роком Т. Г. Шевченка, з нагоди його 200-річчя.
 Бібліотека-філія  №1 с.Озерна провела з рідними групами читачів годину – реквієм «Благословенна та земля, що породила такого сина» де розповіла про життя та вічне слово поета…
Тарас Григорович Шевченко – найвидатніший поет усіх часів, справжній геній українського народу. Він зробив безцінний вклад у духовну скарбницю наших співвітчизників і усього людства, а своєю творчістю він досягнув світового рівня. Довершені твори великого Кобзаря й донині сіють зерна добра і світла, сяють незгасимим полум’ям проникливої мудрості, безкомпромісності і справедливості.
Тарас Григорович Шевченко – це вічний вогонь, який ніколи не згасне в серцях українців, а творчість великого Кобзаря – це велика святиня, якою гордиться і дорожить український народ. І ми, і наші нащадки повинні завжди берегти у своїх серцях вогник любові до своєї Вітчизни, який запалив своїми творами великий поет Тарас Григорович Шевченко.
Також бібліотекарями було оформлено в будинку культури ювілейну книжкову виставку «Шевченко як народ, і як народ він буде вічно жити».
У Озернянському будинку культури вшанування поета розпочалось із слів читців (Володі Рудакевича, Ярослава Дудара, Назара Леськова, Андрія Савки) «Щовесни коли тануть сніги, І на рясті просяє веселка, Повні сили і живої снаги, Ми вшановуємо пам'ять Шевченка». До слова було запрошено сільського голову Богдана Ярославовича Наконечного, який привітав всіх присутніх із цим святом, та закликав до пророчих  Шевченкових слів «Обнімітесь брати мої, молю вас, благаю». Право покласти квіти до пам’ятника Шевченка було надано кращим учням Озернянської школи Дмитрові Кузьмові та Тетяні Христинич. Продовжилось свято звучання національного Славня.
«Читаю Шевченка і лячно мені. У кожному слові – теперішні дні..» Ці рядки написані давно, але їх суть не міняється з часом. Навпаки – набирає особливої повноти та значимості. Тому давайте на мить зупинимося серед цього надривистого відчаю і збуреного духу, аби спільно перегорнути сторінки «Кобзаря», вчитатися, сповнитися енергетикою Шевченкового слова. Її потрібно і нам , і тим, які нині під крилами Архистратига Михаїла відстоюють честь і гідність українства. Шевченко крізь століття немов читає думки і закликає: не піддайся на оману, зостанься Людиною поміж фарисеями, що «оглухли, не чують, кайданами міняються, правдою торгують». Чи не над цією кривдою «і день і ніч» плачемо «на нашій – не своїй землі». Перемовляємо, передаємо один одному. «Ну що б здавалася, слова…Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, як їх почує» - продовжували свято ведучі Віталій Ваврух і Уляна Паньків.
Глядачі мали можливість прослухати славні Шевченкові твори такі як: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої» у виконанні Озернянського церковного хору під керівництвом Іванни Колодій. Андрійко Долішній розказав вірш «Мені однаково…». Чоловічий склад хору порадував присутніх твором «Бандуристе, орле сизий!». Композиція «Мамо, не плач…»від Наталі Слободенюк до глибини душі проникнула у кожне серце глядача.  Марія Гірчак прочитала вірш «Поет не вмирає». Завершили свято Озернянський церковний хор піснею «Заповіт»







Уляна Паньків,
завідувачка бібліотекою-філією №1 с.Озерна