Година-реквієм "Благословенна та земля, що породила такого сина"

Кожного року Україна відзначає пам'ять великого Кобзаря - Т.Г.Шевченка. А цей рік проголошено роком Т. Г. Шевченка, з нагоди його 200-річчя.

 Бібліотека-філія  №1 с.Озерна провела з рідними групами читачів годину – реквієм «Благословенна та земля, що породила такого сина» де розповіла про життя та вічне слово поета…

Тарас Григорович Шевченко – найвидатніший поет усіх часів, справжній геній українського народу. Він зробив безцінний вклад у духовну скарбницю наших співвітчизників і усього людства, а своєю творчістю він досягнув світового рівня. Довершені твори великого Кобзаря й донині сіють зерна добра і світла, сяють незгасимим полум’ям проникливої мудрості, безкомпромісності і справедливості.

Тарас Григорович Шевченко – це вічний вогонь, який ніколи не згасне в серцях українців, а творчість великого Кобзаря – це велика святиня, якою гордиться і дорожить український народ. І ми, і наші нащадки повинні завжди берегти у своїх серцях вогник любові до своєї Вітчизни, який запалив своїми творами великий поет Тарас Григорович Шевченко.

Також бібліотекарями було оформлено в будинку культури ювілейну книжкову виставку «Шевченко як народ, і як народ він буде вічно жити».

У Озернянському будинку культури вшанування поета розпочалось із слів читців (Володі Рудакевича, Ярослава Дудара, Назара Леськова, Андрія Савки) «Щовесни коли тануть сніги, І на рясті просяє веселка, Повні сили і живої снаги, Ми вшановуємо пам'ять Шевченка». До слова було запрошено сільського голову Богдана Ярославовича Наконечного, який привітав всіх присутніх із цим святом, та закликав до пророчих  Шевченкових слів «Обнімітесь брати мої, молю вас, благаю». Право покласти квіти до пам’ятника Шевченка було надано кращим учням Озернянської школи Дмитрові Кузьмові та Тетяні Христинич. Продовжилось свято звучання національного Славня.

«Читаю Шевченка і лячно мені. У кожному слові – теперішні дні..» Ці рядки написані давно, але їх суть не міняється з часом. Навпаки – набирає особливої повноти та значимості. Тому давайте на мить зупинимося серед цього надривистого відчаю і збуреного духу, аби спільно перегорнути сторінки «Кобзаря», вчитатися, сповнитися енергетикою Шевченкового слова. Її потрібно і нам , і тим, які нині під крилами Архистратига Михаїла відстоюють честь і гідність українства. Шевченко крізь століття немов читає думки і закликає: не піддайся на оману, зостанься Людиною поміж фарисеями, що «оглухли, не чують, кайданами міняються, правдою торгують». Чи не над цією кривдою «і день і ніч» плачемо «на нашій – не своїй землі». Перемовляємо, передаємо один одному. «Ну що б здавалася, слова…Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, як їх почує» - продовжували свято ведучі Віталій Ваврух і Уляна Паньків.

Глядачі мали можливість прослухати славні Шевченкові твори такі як: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої» у виконанні Озернянського церковного хору під керівництвом Іванни Колодій. Андрійко Долішній розказав вірш «Мені однаково…». Чоловічий склад хору порадував присутніх твором «Бандуристе, орле сизий!». Композиція «Мамо, не плач…»від Наталі Слободенюк до глибини душі проникнула у кожне серце глядача.  Марія Гірчак прочитала вірш «Поет не вмирає». Завершили свято Озернянський церковний хор піснею «Заповіт»

Уляна Паньків,
завідувачка бібліотекою-філією №1 с.Озерна